Зв'язок з нами

ФІНАНСИ

Коронавірус криза – На Україну чекає економічна рецесія

Коронавірус криза - На Україну чекає економічна рецесія

Фото: УНІАН

ООН пророкує найважку за ціле десятиліття економічну кризу в Україні внаслідок епідемії коронавірусу. Очікується, що практично кожен четвертий українець стане бідним, при цьому найважче буде жителям сходу країни. “Апостроф” з’ясовував, чи все так сумно, і що потрібно зробити, аби уникнути зубожіння народних мас.

Епідемія коронавіусу може спровокувати в Україні найбільшу за ціле десятиліття рецесію. Про це йдеться в жовтневому звіті ООН про гуманітарну ситуацію в нашій країні.

Згідно зі звітом, результатом такої кризи стане те, що понад 9 мільйонів українців очікують злидні. Враховуючи, що фактичне населення нашої країни становить близько 40 мільйонів людей, йдеться, по суті, приблизно про кожного четвертого жителя.

При цьому особливе занепокоєння ООН викликає ситуація на сході України, де загальні для країни економічні проблеми поглиблюються тяготами війни.

Від рецесії до рецесії

Але наскільки прогнози ООН вірні?

Почнемо з термінів. Що таке взагалі рецесія? Цей термін почав активно використовуватися у 2008 році (хоча він вживався і раніше) у зв’язку з найбільшою з часів “Великої депресії” світовою економічною кризою, яка отримала неофіційну назву “Велика рецесія”. Таким чином, “рецесія” в досить широкому тлумаченні є економічною кризою, проте не настільки глибокою, як “депресія”.

Уже очевидно, що в 2020 році українська економіка впаде, за різними оцінками, на 5-8%. Також зрозуміло, що через це, а, насправді, через карантинні заходи, сильно постраждають (і вже страждають) цілі сектори національної економіки – туризм, пасажирські авіаперевезення, ресторанний бізнес, івент-індустрія. Це також означає, що десятки, сотні тисяч українців втратили роботу та доходи. І ця тенденція збережеться, як мінімум, до кінця року, а то й довше.

Рецесією Україну не здивуєш – якщо винести за дужки “лихі” 90-ті, коли економіка падала стабільно протягом всієї “десятирічки”, то можна говорити про дві яскраво виражені кризи. Одна з них збіглась з тією самою “Великою рецесією” 2008-2009 років, друга, чисто вітчизняна, викликана втечею керівництва держави на чолі з Віктором Януковичем з України та російською агресією в Криму та на Донбасі, сталась в 2014-2015 роках.

Нагадаємо, в 2014 році ВВП України впав на 6,8% в 2015-му – на 9,9%. При цьому в 2009 році економіка обвалилася аж на 15% (а в 2008 році ВВП країни “встиг” вирости на 2,1%).

Важко говорити від імені всієї нації, але за відчуттями багатьох, криза 2014-2015 років була важче. По-перше, вона була чисто національною, а не глобальною, по-друге, вона наклалась на тяготи активної фази бойових дій на сході, по-третє, в цей період помітно зросли ціни (на 24,9% в 2014 році і аж на 43,3% в 2015 році).

На цьому тлі нинішнє очікуване падіння економіки, навіть, якщо міряти по верхній планці, виглядає куди скромніше (при прогнозованій інфляції на рівні менше 5%). Крім того, вже в 2021 році можливе невелике зростання ВВП, якщо обійдеться без “чорних лебедів” (або кажанів).

Не гірше, ніж в Америці та Європі

А тепер повернемося до головного питання: наскільки вірним є прогноз ООН?

“Оцінка ООН, з одного боку, досить об’єктивна. Дійсно, після карантину багато українців – якщо не більшість – погіршили свій фінансовий стан. І це відбувається не тільки в Україні, але й в усіх країнах, які страждають від поширення епідемії”, – заявив “Апострофу” глава Комітету економістів України Андрій Новак.

Коронавірус криза - На Україну чекає економічна рецесія

Штаб-квартира ООНФото: Getty images

Крім того, за його словами, кілька мільйонів українців найближчим часом не зможуть як раніше виїхати на заробітки за кордон, що істотно підірве фінансове становище багатьох сімей.

Старший аналітик інвестиційної компанії “Альпарі” Вадим Іосуб також зазначає, що пандемія коронавірусу носить глобальний характер, і тисне на економіку більшості розвинених країн та країн, що розвиваються.

“У цьому сенсі економіка України знаходиться в одному човні з іншими торговими партнерами. І її перспективи в поточному році не сильно відрізняються в гіршу сторону від прогнозів по інших країнах та регіонах, в тому числі більш багатих, таких як ЄС та США”, – сказав експерт в коментарі виданню.

У зв’язку з цим, за його словами, дуже сумнівним виглядає заява про те, що країну чекає найгірший рік за десятиліття: “Жоден макроекономічний показник (величина ВВП, його падіння, інфляція, безробіття, доходи населення і т.д.) не буде гірше, ніж у важкому 2015 році “.

Що стосується тези про те, що більш за все постраждають мешканці сходу країни, то, за словами Іосуба, в загальні цифри, схоже, включені дані з непідконтрольних територій Донбасу, які перевірити неможливо.

“Український уряд не несе відповідальності і не може впливати на те, що на цих територіях відбувається”, – додав він.

При цьому, відзначимо від себе, очевидно, що наслідки війни (особливо її активної фази), перш за все, на непідконтрольній території, очевидно є обтяжуючим фактором при будь-якій кризі.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян також вважає, що наслідки нинішньої кризи, викликаної пандемією COVID-19, будуть менш важкими, ніж в 2014 і 2015 роках. “Швидше, буде як в 2008-2009 роках”, – сказав він в розмові з “Апострофом”.

Бідність не порок

Окремого обговорення заслуговує тема бідності.

“Поняття бідності дуже умовне і необ’єктивне, – каже Андрій Новак. – За стандартами ООН, бідною вважається людина, яка живе менше, ніж на 5 доларів в день, тобто на 150 доларів (4200 гривень -” Апостроф “) на місяць. На сьогодні ця сума є недосяжною для більшості українських пенсіонерів”.

Зрозуміло, що 4000 і навіть 5000 гривень (на сьогодні це розмір мінімальної зарплати в Україні, який, як очікується, в 2021 році збільшиться до 6000 гривень – “Апостроф”) не є показником заможності, проте є все-таки різниця в купівельної спроможності в різних країнах, і в Україні на 5 доларів, тобто на 140 гривень прожити день все ж дещо легше, ніж, наприклад, в США.

Нагадаємо, за оцінками ООН, практично кожен четвертий українець (25%) в результаті ковідної кризи стане бідним, проте, як зауважив Єгор Киян, вже сьогодні за різними оцінками, за межею бідності живе від 40% до 60% населення України.

Коронавірус криза - На Україну чекає економічна рецесія

Фото: Getty images

Одним з індикаторів такого стану є кількість одержувачів житлових субсидій: “У нас, як мінімум, 30% сімей живуть в таких умовах, що навіть не здатні оплатити “комуналку”.

За словами експерта, в Україні вже досить давно все, м’яко кажучи, не дуже добре, але при цьому далеко не катастрофа.

“Ми кудись пливемо, борсаємося, але я б не сказав, що населення відчує погіршення якості життя відразу після заяви ООН. Населення почало жити погано задовго до того, як нам оголосили, що ми повинні жити погано”, – зазначив він.

Натяки від ООН

Тоді чому з’явилася ця “страшилка” від ООН?

За словами Єгора Кияна, зараз у зв’язку з пандемією COVID-19 важкі часи настають по всьому світу, при цьому йдеться не тільки про економічну кризу, а й про кризу смислів, кризу ідей, кризу невизначеності.

“У періоди таких криз, як сьогодні, різні міжнародні організації починають підвищувати свою активність, всіляко проштовхуючи різні ідеї, тези. Щоб показати свою значимість, ООН вкинула цю страхітливу тезу. Але, звичайно ж, не для того, щоб нас залякати, а для того, щоб ми зупинилися на якийсь час і задумалися і переглянули свої пріоритети”, – сказав він.

За його словами, в своєму звіті ООН “натякає” на необхідність переключити увагу з чисто економічних питань на більш соціальні: “У нас зараз соціальний сектор залишився на задвірках, населенню та бізнесу, в першу чергу, малому, приділяється недостатньо уваги. При цьому в розвинених країнах давно зрозуміли, що драйверами зростання може стати саме соціальний вектор – чим більше інвестуєш в людський капітал, тим більшою буде віддача. Тому для України це питання зараз дуже гостро стоїть”.

Не сидіти, склавши руки

А це означає, що в цих умовах владі не варто, як то кажуть, розслаблятися.

Якщо уряд все пустить на самоплив або почне відпрацьовувати “побажання” стейкхолдерів, як внутрішніх, так і зовнішніх, українці досить скоро зможуть відчути зростання цін на продовольчі товари та послуги ЖКГ, ослаблення гривні і, в цілому, погіршення своїх фінансових можливостей, каже Єгор Киян .

При цьому, за його словами, при будь-яких кризах найбільше страждають найбільш вразливі верстви населення. “Якщо людям не буде чого їсти, може статися все, що завгодно, в тому числі голодні бунти”, – попереджає експерт.

Разом з тим, він висловив надію, що українці, які звикли до перманентних криз, переживуть і нинішню.

Вадим Іосуб вважає, що зараз час не для нарікань, а для рішучих дій.

“Потрібно активно докладати зусиль для відновлення співпраці з МВФ, в тому числі, шляхом (проведення) антикорупційних реформ. У цьому випадку країна може розраховувати на дешеві та довгострокові кредити світових фінансових організацій, макрофінансову допомогу від ЄС, інтерес до державних облігацій і приплив приватних інвестицій. Це сильно допоможе відновленню економіки від наслідків пандемії”, – резюмував фахівець.

Джерело

Натисніть щоб коментувати

Залишити Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.